Anatoliy Amelin
13.10.2025
Знаєте у чому секрет китайського економічного дива?
І як повторити цей досвід, але без помилок Китаю?
Багатьох дивує секрет китайського економічного дива, але мало хто знає, що важливу роль у цьому зіграла продумана монетарна та боргова політика.
Давно вивчаю Кітай, мало хто знає, але у 2000-ні я працював у Китаї (точніше у Гонконзі) і багато де бував і багато з ким спілкувався.
Китай за 24 роки перетворився з країни, що розвивається, на другу економіку світу - не лише завдяки дешевій робочій силі, а й завдяки стратегічному використанню державного боргу та грошової емісії для масштабних інвестицій в інфраструктуру.
Головне відкриття - Цільова кредитна емісія в інфраструктуру та виробництво НЕ створює високої інфляції, оскільки збільшує пропозицію товарів паралельно зі зростанням грошової маси.
Коротко: Для застосування китайської моделі масштабного відновлення економіки - але з європейською прозорістю та БЕЗ китайських помилок.
- Китай за 24 роки (2000-2024) збільшив державний борг з 13% до 83-88% ВВП, грошову масу М2 - у 24,5 рази, і забезпечив середній ріст ВВП 9.5% щорічно.
- У 2009 році Китай збільшив грошову масу на 28%, але інфляція залишилася на рівні 5-6%. Секрет - 85-90% коштів йшло на ІНВЕСТИЦІЇ (пропозицію), а не на споживання (попит).
- При правильній реалізації можна мобілізувати $50+ млрд щорічно та відновити економіку до 2030 р. з подвоєнням ВВП до 2035 р.
Китайський досвід, ключові цифри
Антикризовий пакет 2008-2009:
Китай запустив найпотужнішу програму стимулювання в історії - 4 трлн юанів ($586 млрд).
Структура розподілу коштів була чітко продумана:
- 37.5% пішло на інфраструктуру (дороги, залізниці, аеропорти),
- 25% - на відновлення провінції Сичуань після руйнівного землетрусу,
- решта - на соціальне житло, розвиток села, технології та екологію.
Результат перевершив очікування:
- ріст ВВП розвернувся з мінімуму 6.1% у першому кварталі 2009 року до пікових 10.7% у четвертому кварталі того ж року.
- Це означало, що за 9 місяців Китай вийшов зі спаду та повернувся до високих темпів зростання.
Еволюція державного боргу Китаю:
Траєкторія боргу Китаю показує стратегічний підхід до використання запозичень.
- У 2000 році загальний державний борг становив лише 13% ВВП.
- До 2008 року, напередодні кризи, він виріс до 27% ВВП - все ще дуже помірний рівень.
Саме це дало Китаю можливість різко збільшити борг під час кризи для стимулювання економіки.
- До 2024 року загальний державний борг (включно з центральним урядом та місцевими владами) досяг 83-88% ВВП.
Важливо розуміти - китайська статистика часто публікує ЛИШЕ центральний уряд (25.6% у 2024), але міжнародні установи враховують ПОВНИЙ борг включно з місцевими владами.
Монетарне стимулювання було ключем до успіху Китаю:
Паралельно зі збільшенням боргу Китай проводив масштабну монетарну експансію (!) Грошова маса М2 зросла у 24,5 рази - з $1.6 трлн у 2000 році до $46.3 трлн у 2024 році.
Пік зростання прийшовся на 2009 рік - приголомшливі 27.7% за рік!
Це було більше ніж удвічі більше за темпи до кризи.
Співвідношення М2 до ВВП зросло зі 133% у 2000 році до 257% у 2024 році.
Для порівняння: у США цей показник становить близько 70%, у ЄС - близько 100%.
Китай СВІДОМО збільшував грошову масу швидше за економіку для фінансування інвестицій (!)
Чому величезна емісія НЕ створила гіперінфляції?
Це найважливіше питання для розуміння китайської моделі.
При збільшенні грошової маси на 28% у 2009 році традиційна економічна теорія передбачала б високу інфляцію.
Натомість інфляція залишилася на рівні 5-6% у 2009-2010 роках, з піком 6% у 2011 році.
Секрет у розподілі коштів: 85-90% кредитної експансії спрямовувалося на будівництво заводів, доріг, електростанцій - це СТВОРЮВАЛО товари та послуги, які поглинали грошову масу.
Нові виробничі потужності збільшували пропозицію на 20-25%, що компенсувало зростання грошової маси. Лише 10-15% йшло на споживання домогосподарств.
Математика проста: грошова маса +28%, виробничі потужності +23% завдяки інвестиціям, чистий інфляційний ефект = 5-6% (реальна інфляція).
Що можемо запозичити
1. Масштаб і рішучість
Україні потрібна програма розміром $52.4 млрд щорічних інвестицій протягом 10 років. Це амбітно, але реалістично за умови правильної структури фінансування.
Ключовий урок Китаю - чіткий пріоритет інфраструктурі: 72% коштів (!) у перші роки має йти на відновлення базових систем життєзабезпечення. Необхідна тісна координація фіскальної та монетарної політики - НБУ та Мінфін мають працювати синхронно.
2. Цільова емісія на інвестиції
Найсміливіша частина стратегії - керована монетарна експансія.
У роки 3-5 після початку програми зростання М2 має становити 15-20% щорічно.
Критично важливо: 75-80% кредитів мають спрямовуватися на відновлення та виробництво, і лише 20-25% - на споживання.
За такого розподілу очікувана інфляція залишиться на контрольованому рівні 4-6%.
Це не теорія - це перевірена практика, яка спрацювала в Китаї.
3. Структура фінансування - гібридна модель
Україна не може покластися лише на один джерел фінансування.
Оптимальна структура:
- 40% гранти від міжнародних партнерів ($21 млрд на рік),
- 30% пільгові позики під 0.5-2% річних з терміном 30-50 років ($16 млрд на рік),
- 30% внутрішні джерела через облігації та банківську систему ($15 млрд на рік).
Така диверсифікація знижує ризики та робить програму стійкою до зовнішніх шоків.
Але треба дивлячись на Кітай уникнути його помилок:
1. Непрозорі місцеві фінансові платформи (LGFV)
Найбільша стратегічна помилка Китаю - створення так званих LGFV (Local Government Financing Vehicles).
Це державні корпорації, через які місцеві влади обходили заборону на пряме запозичення. Механізм здавався розумним: місцева влада передає землю LGFV як актив, LGFV використовує землю як заставу, отримує кредити, будує інфраструктуру.
Результат катастрофічний- до 2024 року LGFV накопичили борг у $9.76 трлн.
Багато з них не можуть обслуговувати борг, що створює системний ризик для всієї економіки. Непрозорість операцій призвела до корупції та неефективного використання коштів.
Рішення для України - Створити прозорий Український банк розвитку (!) з міжнародною наглядовою радою (представники ЄС, МВФ, Світового банку).
Щоквартальна публікація всіх проектів та їх фінансових показників. Жодних тіньових операцій.
2. Залежність від продажу землі
У Китаї 60-80% доходів місцевих влад залежало від продажу прав на землю.
Коли ринок нерухомості впав у 2021 році, система фінансування місцевих влад обвалилася.
Борг залишився, а доходів для його обслуговування немає.
Рішення для України - Встановити заборону на фінансування інфраструктури за рахунок продажу землі.
Диверсифіковані джерела погашення боргу: податки, тарифи за користування інфраструктурою, частка від зростання економіки регіону.
3. Перекредитування приватного сектору
До 2024 року корпоративний борг Китаю досяг неймовірних 170-175% ВВП - один з найвищих показників у світі (!).
Це створює величезні ризики дефолтів та фінансової кризи.
Багато компаній тримаються на плаву лише завдяки рефінансуванню старих кредитів новими.
Рішення: Встановити чіткі ліміти на кредитування та не допустити перегріву кредитного ринку.
Унікальні переваги
Ось перша величезна перевага - наші місцеві влади практично без боргу!
Ми можемо безпечно наростити їх борг до 25-30% ВВП протягом 10 років (!)
Друга величезна перевага - наш приватний сектор недокредитований.
Є величезний простір для кредитування бізнесу: +40-50 процентних пунктів ВВП без ризику перекредитування, як у Китаї.
Третя перевага - майже не мають споживчих кредитів. Це дає простір для розвитку іпотеки та споживчого кредитування.
Четверта перевага - низька монетизація нашої економіки.
Ми можемо безпечно збільшити М2/ВВП до 150-180% за 10 років, залишаючись значно нижче китайських рівнів.
Математика можливостей:
При поточному ВВП $200 млрд (2025) простір для безпечного нарощування боргу становить $270 млрд протягом 10 років (!)
Це більше половини необхідних $524 млрд для повного відновлення за оцінкою Світового банку.
Решту покриють гранти та пільгові позики від партнерів.
Ми маємо величезний невикористаний борговий простір у приватному секторі та місцевих владах.
Китай починав з набагато вищого рівня боргу в цих секторах.
Ми можемо застосувати їхню стратегію масштабного боргового фінансування БЕЗ їхніх ризиків!
Очікувані результати за 10 років (2025-2035)
Траєкторія зростання ВВП базується на китайському досвіді та скоригована на українські реалії.
- Стартуємо з $200 млрд у 2025 році.
- Перші два роки (2026-2027) - період розгону, коли запускаються перші великі проекти: 6.5-6.8% зростання.
- Пік приходиться на 2028 рік - 7.0% зростання, коли працюють усі механізми стимулювання.
- Потім поступове уповільнення до стійких 4.8-5.5% у 2033-2035 роках, коли економіка виходить на новий, стабільний рівень.
Підсумок:
- ВВП $359 млрд у 2035 році - зростання на 79.5%. ВВП на душу населення: з $5,405 до $9,205 (+70%).
- Середнє зростання протягом 10 років - 5.9% щорічно.
Це реалістично, якщо врахувати ефект відновлення після війни та масштабні інвестиції.
- Зайнятість - 8.76 мільйона нових можливостей:
Програма створить за розрахунками біля 3.81 млн прямих робочих місць.
Але справжній ефект набагато більший завдяки мультиплікатору - кожне пряме робоче місце створює 0.8 додаткового місця в суміжних секторах та 0.5 місця в секторі послуг. Загальний ефект - 8.76 млн робочих місць (!!!)
- Безробіття знизиться з 14.2% до 5.0% - це рівень природного безробіття в здоровій економіці.
- Середня зарплата зросте з $720 до $1,815 (+152%).
Це не фантазія - це результат зростання продуктивності праці на 6-7% щорічно та збільшення частки зарплат у ВВП з 38% до 45%.
Медіанна зарплата (половина заробляє менше, половина більше) зросте з $580 до $1,460 (+152%).
- Це означає, що типова українська родина зможе витрачати $3,500 (!) на місяць замість нинішніх $1,200 (+192%).
Ключовий показник якості життя - частка витрат на їжу.
У бідних країнах вона становить 50-60%, у середніх - 25-35%, у багатих - 10-15%.
Ми рухаємось з 45% до 28% - це перехід від бідної до середньої за доходом країни. Закон Енгеля працює.
- Рівень бідності впаде з 24.5% до 8-10% - це рівень благополучної європейської країни. Очікувана тривалість життя зросте на 4.6 року (з 71.2 до 75.8 років) завдяки кращій медицині, харчуванню та умовам життя.
Що буде з боргом?
- Пік державного боргу прийдеться на 2030 рік - 125-135% ВВП.
Це близько до багатьох розвинених країн (США - 120%, Італія - 140%, Японія - 255%).
Це нормально (!) для періоду масштабного відновлення.
З 2030 року борг почне знижуватися до 120-130% ВВП у 2035 році - не тому, що ми його погасимо, а тому що ВВП зростатиме швидше.
- Абсолютна сума боргу залишиться близько $270 млрд, але ВВП виросте до $500-550 млрд (!)
М2/ВВП зросте з 60-65% до 200-220% - це все ще значно нижче Китаю (257%), що гарантує безпеку.
- Інфляція залишиться контрольованою: 4-6% у роки активного стимулювання (2026-2030), 3-4% у період стабілізації (2031-2035).
Структура інвестицій у перші критичні 3 роки:
- 35% - енергетика ($18 млрд на рік): відновлення генерації, модернізація мереж, відновлювані джерела. Без стабільного енергопостачання неможливе функціонування економіки.
- 25% - транспорт ($13 млрд на рік): дороги, мости, залізниці, порти, аеропорти. Логістична інфраструктура - артерії економіки.
- 20% - ЖКГ та житло ($10 млрд на рік): відновлення зруйнованого, водопостачання, теплові мережі.
- 20% - соціальна інфраструктура ($10 млрд на рік): лікарні, школи, дитсадки, університети. Інвестиції в людський капітал.
Критичні умови успіху без цього програма не спрацює?
1. Інституційні реформи - фундамент довіри
- Прозорість має стати не гаслом, а реальністю. Публічний реєстр усіх проектів з бюджетами, термінами, відповідальними особами. Будь-хто зможе відстежити, куди йде кожна гривня.
- Електронні закупівлі через розширену систему ProZorro для ВСІХ контрактів без винятків. Це вже довело ефективність - треба масштабувати.
- Незалежні антикорупційні органи з реальними повноваженнями та захистом від політичного тиску. Корупція - головний ворог ефективності.
2. Пріоритет приватному сектору
- Урок Китаю болючий: державні підприємства працюють ЗНАЧНО менш (!) ефективно за приватні. Рентабельність держпідприємств Китаю у 2-3 рази нижча за приватні компанії.
- Рішення- резервувати мінімум 30% контрактів для малого та середнього бізнесу. Конкурсний відбір підрядників незалежно від форми власності - виграє той, хто запропонує найкращу комбінацію ціни, якості та термінів.
3. Міжнародний нагляд - гарантія чесності
- Участь представників ЄС, МВФ, Світового банку в наглядовій раді Українського банку розвитку.
- Незалежний міжнародний аудит усіх проектів понад $50 млн.
- Міжнародний арбітраж для вирішення спорів з інвесторами (тут буде корисний проект Київ Сіті за прикладом Дубаі з британським судом)
- Це не обмеження суверенітету - це гарантія для інвесторів та українських платників податків, що гроші витрачатимуться ефективно.
4. Контрольоване нарощування боргу місцевих влад
Дозволити регіонам прямі запозичення, але з жорсткими правилами.
- Загальний борг регіону - не більше 40% річних доходів.
- Обслуговування боргу - не більше 12% видатків бюджету.
- Мінімальний термін запозичень - 10 років для забезпечення стабільності.
Найважливіше: кошти ТІЛЬКИ на інвестиції, ЗАБОРОНА на покриття поточних видатків.
Це запобігає ситуації, коли регіони беруть борг на зарплати чи субсидії.
Єдиний реєстр усіх зобов'язань - центральних і місцевих.
Система раннього попередження - регіони з боргом понад 35% (!) переходять під особливий контроль Мінфіну.
Ми маємо унікальну можливість взяти масштаб Китаю, додати європейську прозорість та використати підтримку міжнародних партнерів. Це не копіювання - це синтез найкращих практик.
Це амбітно, але реалістично. Китай це довів. Тепер наша черга.
--------------
15 октября 2025
Китайский юань оказался устойчивее доллара и евро
Во всём мире денежная масса, так называемая M2 (деньги в обращении, вклады и т.д.) достигла $ 140 трлн.
При этом треть этих денег создана в Китае. Сложно поверить, но сегодня юаней в обращении больше, чем долларов и евро вместе взятых - 332 трлн юаней или $ 46 трлн против примерно $ 22 трлн у конкурентов (доллар и евро).
При этом у экономик США и Европы догнать Китай по монетизации не получается. Всплеск инфляции 2020–2022гг говорит о том, что экономики развитого мира достигли физического предела, и дальнейшая печать (эмиссия) выливается в инфляцию.
Это означает, что европейская и американская экономики не могут переварить такой вал денег, и он вместо созидания и развития валит их в инфляционное пике.
Важное отличие в том, что для Китая юань это сугубо инструмент внутреннего развития, и он преимущественно обслуживает китайскую экономику.
Лишь в последние годы КНР предпринимает робкие попытки юанизации внешней торговли, например с Россией, Ираном и Венесуэлой.
Впрочем, попытки китайской юаневой экспансии наращиваются. КНР уже пытается юанизировать импорт из Австралии. До этого были аналогичные совместные планы с Саудовской Аравией. Однако в силу американского вмешательства вопрос был снят с повестки.
Интересно то, что при таком огромном денежном весе у юаня практически нет инфляции. Более того, в отличие от стран Европы и США, Китай пока не экспортирует инфляцию в остальной мир, то есть не паразитирует на печатном станке.
Какого-то чуда в этом нет. Таков китайский менталитет: каждый сэкономленный юань нужно отнести в банк на депозит. Триллионы юаней выливается в гигантские сбережения, а те, в свою очередь, - в инвестиции и развитие народного хозяйства.
Таким образом низкая инфляция юаня является результатом интенсивного развития: как в ширь, так и в глубь китайской экономики, включая огромную долю инвестиций в ВВП.
Финансовым элитам США и Европы страшно осознавать эту картину. Китайцы в последнее время показали чудеса масштабирования, когда за считанные годы создают отрасли, на развитие которых в иных странах уходили десятилетия: микроэлектроника, ВИЭ, электромобили и зарядная инфраструктура к ним.
Очевидно, если власти Китая решат и начнут действовать, то юанизация планеты может произойти очень быстро.
Конечно, этому сильно будут способствовать замороженные российские золото-валютные активы.
Комментариев нет:
Отправить комментарий