Аргументы суда против ареста в 2024 году за сотрудничество. Статья 111-1. + Показания свидетелей на основании слухов и предположений. Судебная практика Украины.

Вот такая публикация в одном из СМИ от 29 октября 2024 года:

То есть, если работал кассиром, то более "мягкий" пункт статьи 111-1.

Суд відпустив підозрювану в роботі головним бухгалтером в окупаційній адміністрації на Херсонщині

Центральний районний суд міста Миколаєва відпустив жінку, яку СБУ запідозрила в роботі головним бухгалтером в управлінні праці та соціальної політики окупаційної адміністрації Херсонського району області.

Про це свідчить ухвала з судового реєстру.

На жінку поклали тільки обов’язок прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого у кримінальному провадженні. Їй інкримінували колабораціонізм.

За інформацією слідства, на посаді підозрювана керувала підпорядкованими працівниками і вела бухгалтерський облік фінансово-господарської діяльності управління.

Також, як стверджує слідство, вона нараховувала, виплачувала зарплату працівникам управління, видавала людям соцзабезпечення від окупаційної адміністрації та складала документи про це.

За словами жінки, вона допомагала знайомій з бухгалтерським обліком управління окупаційної адміністрації, а згодом працювала касиром.

На цій посаді підозрювана видавала зарплату та соціальні виплати з каси.

Вона працювала в окупаційній адміністрації Херсонського району до 1 вересня 2022 року. Проти жінки дали свідчення 7 людей і вони ж впізнали підозрювану на фотографіях. Також правоохоронці знайшли ряд документів, проаналізували підпис жінки і т. д.

Підозрювана виступила проти задоволення клопотання правоохоронців, які хотіли відправити її під варту. Також вона заявила, що пішла на співпрацю з росіянами під тиском. Адвокат просив суд відправити жінку під домашній арешт через недоведеність ризиків її перебування на волі.

Своє клопотання про арешт правоохоронці обгрунтували ризиками переховування, незаконного впливу на свідків, вчинення нового злочину або продовження вчинення старого.

Щодо ризику переховування суд врахував заяву підозрюваної про співпрацю під тиском, яку правоохоронці не спростували.

Також він відзначив самостійне прибуття жінки на суд після отримання повідомлення про підозру.

Крім цього, підозрювана має постійне місце проживання, міцні соціальні зв’язки, а правоохоронці не довели наявність у неї родичів в іноземних країнах та грошей для тривалого переховування.

Стосовно ризику тиску суд виявив, що представлені правоохоронцями свідки виправдовують жінку або дали покази, які грунтуються на здогадках і припущеннях. В таких умовах, на думку судді, мета можливого тиску підозрюваної на свідків є незрозумілою.

А ризик вчинення нового злочину взагалі не доводиться жодним матеріалом кримінального провадження. При цьому суддя визнала повідомлення про підозру жінці обгрунтованим, але мінімально, зважаючи на “вкрай низьку” вагомість зібраних доказів.

Раніше жінка вже була засуджена за колабораціонізм. Їй дали 10 років заборони обіймати державні посади за фактом роботи касиром-бухгалтером в управлінні праці та соціальної політики окупаційної адміністрації Білозерки.

На новому суді підозрювана та її адвокат заявили, що нове звинувачення нібито ідентичне старому, а тому порушує Конституцію України. Прокурор твердження захисту не заперечив і не спростував. В результаті жінку взагалі можуть виправдати.

Але це з’ясується з часом. Зараз підозрюваній загрожує від 5 до 10 років в’язниці (з додатковими обмеженнями та конфіскацією майна або без такої). Триває досудове розслідування.

20.03.2026

Суд виправдав жителя Херсонщини, обвинуваченого у пособництві окупантам

Херсонський міський суд виправдав жителя села Кізомис Власа Барановського, якого обвинувачували у пособництві державі-агресору. Суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела його вину поза розумним сумнівом.

Вирок опубліковано на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

За даними слідства, у серпні 2022 року під час окупації чоловік нібито передавав російським військовим інформацію про проукраїнськи налаштованих мешканців села та супроводжував їх до будинків, де проводили обшуки.

Зокрема, йшлося про події 15 серпня, коли російські військові провели обшуки у двох домоволодіннях, погрожували мешканцям зброєю та, за словами потерпілих, заволоділи 80 тисячами гривень, мисливською рушницею і ювелірними виробами на суму понад 155 тисяч гривень.

Обвинувачення кваліфікувало ці дії за ч. 1 ст. 111-2 КК України — пособництво державі-агресору.

Сам обвинувачений у суді вину не визнав. Він заявив, що не співпрацював із російськими військовими, а опинився поруч із ними випадково після конфлікту з односельцями.

За його словами, військові затримали його на вулиці та змусили показати, де проживає один із місцевих жителів.

Захист також наполягав, що справа ґрунтується лише на показаннях потерпілих і свідків, які мають конфлікт із обвинуваченим, а інших доказів — документів, експертиз чи речових доказів у матеріалах провадження немає.

Суд встановив, що жоден зі свідків не підтвердив безпосередньо факт передачі інформації чи свідомої допомоги російським військовим.

Більшість показань ґрунтувалися на чутках або припущеннях. Також суд звернув увагу на наявність тривалого конфлікту між обвинуваченим і потерпілими, що могло вплинути на їхні свідчення.

У вироку зазначено, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б підтверджували склад злочину. Зокрема, відсутні речові докази, документи чи експертні висновки.

Відтак суд визнав чоловіка невинуватим та виправдав його за недоведеністю складу кримінального правопорушення. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою скасували — його звільнили в залі суду.